Як допомогти пацієнтові зі спастичністю?

Наталя Малярська Центр рухових розладів

Інсульт є найважливішою проблемою охорони здоров’я в багатьох країнах світу. Третина хворих помирає протягом наступного року, третина втрачає працездатність і лише третина хворих повністю відновлюється.

Спастичність відзначається більш ніж у 12 мільйонів осіб у всьому світі.

В структурі післяінсультних ускладнень рухові розлади займають передову позицію(до 83 % ) поряд з когнітивними (50 %) та  мовними (23-26 %) проблемами. З літературних джерел відомо про пряму кореляційну залежність між руховими розладами як фізичною складовою якості життя хворих після інсульту.
Найчастішою причиною виникнення  до спастичності є інсульт, черепно-мозкова і спінальна травми, дитячий церебральний параліч і розсіяний склероз. Спастичність  проявляється підвищеним опором м’язів при його швидкому розтягенні  при дослідженні пасивних рухів у кінцівці. Як правило, вона поєднується з підвищенням сухожилкових рефлексів, клонусами і патологічними рефлексами (Бабінського, Штрюмпеля та ін.).
Для оцінки ступеня спастичності використовують шкалу Ешворта.

Модифікована шкала оцінки спастичності Ешворта

БАЛИ

ХАРАКТЕРИСТИКА

0

Підвищення м’язового тонусу відсутнє

1

Легке підвищення м’язового тонусу, що проявляється в початковому напруженні і швидкому подальшому розслабленні

1+

Легке підвищення м’язового тонусу, що проявляється напруженням м’яза менш ніж у половині всього об’єму пасивних рухів

2

Помірне підвищення м’язового тонусу протягом усього об’єму рухів, однак при цьому легко здійснюються пасивні рухи

3

Значне підвищення м’язового тонусу, пасивні рухи утруднені

4

Паретичну частину кінцівки неможливо повністю зігнути чи розігнути (згинальна або розгинальна контрактура)

Основна мета терапії спастичності - покращення функціональних можливостей паретичних кінцівок, лікування болю, полегшення догляду за хворим та усунення косметичного дефекту.

Напрямки  лікування спастичності: 

  • фізіотерапія — пасивні й активні рухи в паретичних кінцівках, тренування ходи й інших рухів. 
  • фармакотерапія 
  • хірургічне лікування 
  • локальні ін’єкції ботулотоксину 

5 березня 2019 року в м. Києві відбулася нарада групи експертів, яка була присвячена проблемі підвищення ефективності медичної допомоги пацієнтам, які страждають від спастичності чи м’язової дистонії. Метою зустрічі було міждисциплінарне  обговорення сучасних підходів до менеджменту спастичності та дистоній та обмін досвідом лікування спастичності  та дистоній з використанням ботулотоксину.
 Наказом МОЗ  03.08.2012 № 602 УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТ (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допом)ога, медична реабілітація)  передбачає такі підходи до лікування спастичності:
Післяінсультна спастичність (положення протоколу):

  • Не рекомендується рутинне застосування шин на верхню кінцівку для зменшення спастичності зап’ястка та м’язів-згиначів у пацієнтів після інсульту. 
  • Медикаментозне лікування для зменшення спастичності може бути призначене деяким пацієнтам.
  • Застосування ботулотоксину типу А знижує спастичність. 
  • Болутотоскин типу А. Максимальний антиспастичний ефект спостерігався через 4-6 тижнів після ін’єкції, повернення симптомів спастичності після застосування ботулотоксину типу А спостерігалось через 10-16 тижнів. Показання для введення ботулотоксину типу А, дозування та частота введення визначається неврологом індивідуально для кожного пацієнта. Введення ботулотоксину типу А виконується лікарем із спеціальною підготовкою. 
  • Ефективність інших лікарських засобів не доведена, пероральні препарати використовуються обмежено через побічні ефекти. 
  • НЕ медикаментозне лікування:
  • Позиціонування ураженої кінцівки.
  • Магнітотерапія в антиспастичних режимах. 
  • Холодові водні процедури перед проведенням фізичної реабілітації. 

          Життя після інсульту не закінчується! Життя продовжується, але за якість життя треба поборотись.
 

запис на прийом

Залиште свої контактні дані і ми зателефонуємо найближчим часом